Творити добрі справи легко, коли ми об’єднуємось!

Для креативних, цілеспрямованих та соціально активних учасників Старокостянтинівської організації ПП «ЗА КОНКРЕТНІ СПРАВИ» поняття «благодійність» починається в думках і серці, бо для них це просто стан душі. Познайомившись із їх діяльністю ближче, впевнилися, що для цих успішних людей благодійність – це не робота чи якась разова акція, це внутрішня потреба, це стиль життя, з яким вони щоранку прокидаються.

tvoryty dobri spravy lehko koly my obiednuiemos

І нещодавно вони знов підтримали у важливій справі сильних духом людей, які лікуються у шпиталі міста аби допомогти створити належні умови для надання реабілітаційних та соціально-побутових послуг військовим. Добра справа знаходить відгук у серцях багатьох людей – ГО «Люстраційна рада Хмельниччини» разом з волонтерами, небайдужими людьми займалася питанням перекриття даху, асфальтували доріжки. Об’єднавшись з БО «Фонд розвитку громад», закупили 4 пристосованих ліжка для хворих, забетонували під’їзди до шпиталю.

У травні цього року дуже гостро постало питання щодо забезпечення ліками хворих. Народний депутат України Герега Олександр Володимирович, засновник Хмельницької обласної організації «За конкретні справи» направив депутатський запит. Частина ліків була перенаправлена з Вінницького шпиталю.

А знаєте що найбільше вражає? Наперекір усьому ці люди навчаються, влаштовують свята, концерти, опікуються не тільки хворими у військовому госпіталі, а й розвитком дітей, молоді. І перед очима й досі стоїть їх погляд – доброзичливий, сповнений справжньої щирої радості. Здається, він ніби пронизаний сміливістю та мужністю протистояти усім негараздам.

Спостерігаючи, як працівники штабу радо та відверто зустрічають гостей, тиснуть руку та посміхаються, навіть незнайомим людям, тебе одразу огортає тепло, і за твоєю спиною виростають крила. Ти готовий поділитися любов’ю свого серця, показати їм підтримку та запевнити, що життя може бути схожим на щось добре .

Щиро радієш, що поруч з нами такі люди. Але знаємо, як не вистачає людини, яка нещодавно пішла у вічність – шановного Віталія Зотовича Гайдамащука... Не полишає думка: «Чому так? За що це їм?». Вже їдучи додому, подумали: «Напевно, щоб зрівняти ваги вселенської несправедливості, кожному з нас треба звернути увагу на себе і стати трішечки добрішим»…

Автор: О.О. Григор’єва