Перший тиждень роботи у Верховній Раді України
За тиждень було оперативно ухвалено низку важливих економічних ініціатив.
Ініціатива правлячої фракції начебто про спрощення адміністрування податків викликала шалений спротив та жорстку критику бізнесу, реанімували заяви активістів про «податковий майдан». Розгляд цього законопроекту ще планується, але вже зараз можна сказати: спокійним він не буде. Вчора, 16 вересня, біля стін Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики під час засідання проведення робочої групи активісти доводили свою позицію.
Зміниться регулювання небанківського фінансового сектору
Верховна Рада підтримала ліквідацію Нацкомфінпослуг та розподіл її функцій між Нацбанком та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Це передбачає законопроект про «спліт», який депутати ухвалили в цілому.
Тепер регулювання ринку страхових, лізингових і факторингових компаній, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів та інших фінансових компаній здійснюватиме Нацбанк. НКЦПФР регулюватиме недержавні фонди: пенсійні, фонди з фінансування будівництва, операцій з нерухомістю.
Зміняться правила обліку касових операцій
Також було вирішено поступово перевести бізнес на обов'язковий облік касових операцій. З 1 січня 2021 року його повинні вести всі платники єдиного податку другої-четвертої груп. Відповідний законопроект ухвалено у першому читанні.
Використовувати для цього можна касові апарати, смартфони та інші цифрові гаджети. Підприємці повинні видавати клієнту чек, а якщо операція здійснюється через інтернет, – надсилати чек поштою або на телефон.
Значно посилиться відповідальність за невидачу чека або неповний облік операцій:
- за перше порушення штраф становитиме 150% вартості товарів чи послуг, але не менше п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів (850 грн). Раніше санкції були символічними – 1 грн.
- за друге - доведеться заплатити штраф у розмірі 250% вартості проданих з порушеннями товарів чи наданих послуг, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн).
«Вважаю, що за відсутності спрощеного процесу реєстрації касових апаратів та підвищених штрафів ухвалене рішення виглядає передчасним», - наголосив народний обранець Герега Олександр Володимирович.
У пакеті із законопроектом про РРО також був ухвалений законопроект про «кешбек». Його мета – дати можливість покупцю контролювати легальність роботи продавця чи надавача послуг через запровадження системи обліку даних з РРО. Через електронний кабінет покупець зможе перевірити справжність отриманого чека та оформити скаргу у випадку порушення власних прав.
Після отримання скарги податкова може перевірити продавця. Якщо виявиться, що він порушив порядок проведення розрахункових операцій, продавця оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.
Будівництво доріг
Зроблений крок до спрощення дозвільної системи при будівництві доріг (№1041). Відповідний законопроект передбачає чотири основні новації:
- запроваджується середньострокове планування в галузі. Якщо зараз планування і будівництво об'єктів інфраструктури відбувається протягом 12 місяців, то після ухвалення закону цей термін збільшиться до трьох років.
- затверджувати перелік об'єктів будівництва і реконструкції буде не Кабінет міністрів, а Мінінфраструктури.
- скасовується необхідність затвердження бюджетним комітетом переліку дорожньої інфраструктури, яка буде будуватися і ремонтуватися. Ця функція переходить до Кабміну і Міністерства інфраструктури.
- місцеві громади отримають змогу долучатися своїми коштами до будівництва доріг державного значення.
«Я проголосував ЗА, тому що вважаю, що це дозволить оперативно визначатися, що треба ремонтувати та будувати» –підкреслив народний депутат України Герега О.В.
Зникне українське "шампанське"
У першому читанні був ухвалений законопроект про вдосконалення правової охорони географічних зазначень (№1065). Він встановлює рамкові умови для захисту іноземних географічних назв і дозволяє створювати такі назви в Україні.
Мова йде про такі назви, як: пармезан, фета, коньяк, шампанське. Сир "Фета", за законодавством ЄС, мають право виробляти лише в Греції, пармезан – в Італії, шампанське – у французькій провінції Шампань. Наразі Україна подала на реєстрацію одну географічну назву: "Гуцульська овеча бриндзя".
Цей законопроект є частиною зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС. Україна зобов'язалася з 2026 року відмовитися від використання захищених географічних зазначень для продуктів вітчизняного виробництва.
Пайовий внесок у розвиток інфраструктури можуть скасувати
У сфері будівництва пропонується скасувати сплату замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.
Про це йдеться у законопроекті щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (№1059).
Наразі розмір пайового внеску становить 4% від вартості житлового будівництва та 10% – від вартості нежитлової забудови.
"Пайовий внесок – це своєрідний податок на будівництво. Фактичним його платником є покупець нерухомості. Крім того, пайовий внесок не має чіткого цільового характеру", – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
На думку експертів, ухвалення цього законопроекту позбавить місцеві бюджети коштів, необхідних для будівництва місцевої інфраструктури. Є ризик, що місцевим бюджетам доведеться "добирати" доходи шляхом збільшення податків на землю та нерухомість. Таким чином, фінансовий тягар може перекочувати з плечей забудовників на плечі всіх платників податків.
Правила транзиту єдині з європейськими країнами
Були підтримані внесення в українське законодавство положень конвенції про процедуру спільного транзиту. Йдеться про запровадження єдиних правил декларування і контролю транзитних переміщень товарів з використанням спільного програмного забезпечення для країн-учасниць.
У Мінфіні пояснюють, що процедура приєднання до цієї конвенції нестандартна. Спершу необхідно запровадити та використовувати протягом щонайменше одного року положення цього документа і налаштувати ПЗ в межах України.
Система дозволить налагодити обмін даними про етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень в режимі реального часу.
Лише після запровадження ІТ-продукту Україна зможе отримати запрошення приєднатися до конвенції. Зараз учасниками конвенції є 35 країн європейського регіону, у тому числі країни ЄС, Туреччина, Македонія та Сербія.
Митні процедури можуть стати простішими
«Я підтримав в першому читанні законопроект №1048 про запровадження авторизованих економічних операторів (АЕО). Статус АЕО зможуть отримувати підприємства, які займаються міжнародною торгівлею: імпортери, експортери, виробники, експедитори, перевізники, митні представники.
Цей статус дозволить їм проходити митні формальності у спрощеному режимі. Статус АЕО компанії зможуть отримати, якщо вони не мали судимостей за контрабанду наркотиків та ліків, не порушували митні правила і не були притягнуті до відповідальності за злочини в господарській сфері» - наголосив народний депутат Герега О.В.
Бізнес зможе запускати ракети в космос
Парламентарі хочуть дозволити приватним компаніям займатися космічною діяльністю, а саме – запускати ракети-носії в космос. Відповідний законопроект №1071 підтримано народним депутатом України Герегою О.В. у першому читанні. Для того, щоб зайнятися космічною діяльністю, компанія повинна подати до Державного космічного агентства декларацію, проінформувавши таким чином державу про свої наміри.
Проект закону про концесії (№1046)
Концесія – це форма державно-приватного партнерства, яка передбачає передавання об'єктів державної власності – доріг, аеропортів, вокзалів, портів – у тимчасове користування приватним підприємствам.
Чинний закон про концесії був ухвалений у 1999 році і його досконалість сумнівна: за 29 років в країні не був реалізований жодний масштабний проект на умовах концесії, тоді як в ЄС встигли побудувати понад 50 тис км доріг.
Окремо варто відзначити два ключові євроінтеграційні транспортні законопроекти: про залізничний транспорт та про внутрішній водний транспорт.
Проекти законів запроваджують європейську модель для ринків перевезень, закладають основи формування чесної конкуренції, забезпечують відокремлення діяльності з управління інфраструктурою від надання послуг.
«Дуже сподіваюся, що імплементація цих реформ суттєво вплине на підйом економіки України. Експертна оцінка щодо економічного ефекту може становити близько 3% зростання ВВП щорічно", – додав народний обранець Герега О.В.
Але найбільш резонансними залишаються зміни до Податкового кодексу щодо вдосконалення адміністрування податків.
«Проект підлягає жорсткій критиці з боку бізнесу через можливе посилення тиску на підприємців, підвищення штрафів, можливість використовувати окремі його положення для прихованої приватизації. Зараз разом з помічниками-консультантами, фахівцями з Державної аудиторської служби України, податківцями готуємо пропозиції на засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, яке відбудеться завтра, 18 вересня», - зауважив парламентар.
Джерело: https://www.epravda.com.ua/
Автори: Григор’єва О.О., Нескромнюк Л.Ю.