Історія Ярмолинецького району:


За здогадами археологів, на місці, де тепер розташовані Ярмолинці, люди проживали ще в період трипільської культури (ІІІ тисячоліття до н. е.). Виявлено також черняхівське поселення на південно-західній околиці, поблизу дороги Ярмолинці – Городок.

Перша писемна згадка про Ярмолинці датується 1400-м роком. Саме тут на шляху з Кам'янця до Меджибожа в цей час зупинилися на перепочинок польські літератори, які у своїх подорожніх нотатках згадали Ярмолинці.

Містечко входило до складу Подільської землі, а пізніше до Речі Посполитої. Після завершення будівництва замку з оборонними спорудами Ярмолинці перевели до категорії містечок, а 1455 року Ярмолинцям надано магдебурзьке право. Згодом у містечку зведено ще один замок.

Ярмолинеччина адміністративною одиницею стала ще в XV столітті, коли Ярмолинецький ключ належав до Кам'янецького староства. За адміністративним поділом XVI століття — у складі Летичівського повіту. З новим адміністративним поділом, запровадженим Польщею, Ярмолинці отримують статус повітового центру і входять до Кам'янецького воєводства.

1757 Ярмолинці купив Павло Старинський. Він заклав тут костел та кляштор Бернардинів. Ян Онуфрій Орловський закінчив костел. Похований тут також. Адам Орловський заселив тут німецьких фабрикантів: заклав фабрики сукна, сідел, капелюхів, килимів, гарбарню.

1795 була він замку тут ще брама в валі та дві башти.

Після Другого поділу Польщі (1793) Ярмолинці у складі Правобережної України ввійшли до складу Російської імперії.

Ще у XVIII столітті в зв'язку з вигідним розташуванням Ярмолинців розпочалось піднесення містечка. Важливе економічне значення в системі внутрішньої торгівлі мали базари і ярмарки. На них реалізовувалась сільськогосподарська продукція, промислові та ремісничі вироби, укладалися договори (контракти) на виробництво, постачання і збут товарів, вивчався їх попит у населення. Помітний вплив на економічний розвиток Ярмолинець мало переведення сюди в 1835 році за сприяння Адама Орловського з містечка Тинни Ушицького повіту найбільшого в Подільській губернії Петропавлівського ярмарку. Завдяки великим обсягам торгівлі Петропавлівський ярмарок належав до першої (найвищої) категорії.

Ярмолинці славилися своїми ярмарками на Петра і Павла (з 15 червня по 1 липня ) та на Миколая (6 грудня ).Товари привозили з Галичини,Росії та Польщі:хутра з Росії,машини господарські з Відня,породисті коні.

У 1846 році, повертаючись з міста Кам'янця-Подільського, містечко Ярмолинці відвідав видатний український письменник і мислитель Тарас Шевченко.

У XIX столітті Ярмолинці належать до Проскурівського повіту.

Для розвитку Ярмолинеччини в цілому велике значення мало будівництво шляхів сполучення. Так, будівництво шосейної дороги Проскурів-Ісаківці через Ярмолинці тривало у період 1887—91 років. Вона значно покращувала міжміське сполучення, сприяла економічному розвитку губернії, задовольняла потреби населення.

ХХ століття — сьогодення

У період Визвольних змагань українців (1917—21 роки) в Ярмолинцях декілька разів змінювалась влада.

Ввечері 28 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду Ярмолинці було з боєм здобуто Подільською групою (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки. При цьому було ущент розбито батальйон 209-го стрілецького полку 70-ї бригади 24-ї стрілецької дивізії. Після бою Подільська група зупинилася у Ярмолинцях на ночівлю.

Статус селища міського типу в Ярмолинців — починаючи від 1958 року.

Ярмолинецький район у зв'язку із територіально–адміністративними змінами в УРСР остаточно утворився у 1965 році при об'єднанні Солобковецького, Михайлівського та Ярмолинецького районів.

У радянський період у Ярмолинцях функціонували відразу ряд потужних виробництв — верстатобудівний завод і 2 цегельних заводи, струнка соціальна інфраструктура.

Із економічною кризою 1990-х років у селищі припинили існування декілька підприємств. У Ярмолинцях у 1990—2000-ні закрилася низка закладів культури та освіти, натомість відновлено ряд культових споруд.,

Транспорт і економіка

Ярмолинці — залізничний вузол на ліній Гречани — Ларга.

Через Ярмолинці проходить автомобільний шлях Н03 національного значення Житомир — Чернівці.

У селищі — незначні підприємства харчової промисловості, цегельний завод, Ярмолинецьке ЗАТ «Агробуд», АТП, ринок.,

Соціальна сфера: медицина та освіта

Головний медичний заклад Ярмолинців (і району) — Ярмолинецька центральна районна медична лікарня.

У Ярмолинцях загалом є діючою створена ще за СРСР система закладів дошкільної та середньої шкільної освіти, однак у галузі освіти наявні й новації на потребу дня.

Дошкільні навчальні заклади Ярмолинців:

  • Ярмолинецький дитсадок № 1;
  • Ярмолинецький Центр розвитку дитини;
  • Ярмолинецький дитсадок № 3.

Ще у 1980-х роках у Ярмолинцях діяло 4 загальноосвітні школи, нині ж у селищі загальноосвітніми школами є 2 заклади середньої освіти новогу типу і одна ЗОШ:

  • Ярмолинецький професійний ліцей;
  • Ярмолинецький технологічний ліцей;
  • Ярмолинецький НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 і гімназія»;
  • Ярмолинецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2.

 

Закладами позашкільної освіти в Ярмолинцях є:

 

  • Ярмолинецька дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ);
  • Будинок дитячої та юнацької творчості.

У селищі діє професійний заклад обласного підпорядкування новогу типу — Ярмолинецький професійний ліцей, що пропонує навчання з 11 професій, серед яких найбільш затребувані на ринку праці: муляр-штукатур та лицювальник-плиточник, електрогазозварник, а також єдине в області поєднання фахівців рідкісних професій: слюсар з ремонту авто і лісоруб.

Культура, ЗМІ і спорт

Нині (кінець 2000-х років) спостерігається деякий занепад культурної галузі Ярмолинців — понад 10 років не працює єдиний у селищі, ще радянський кінотеатр, до 2007 року припинив своє існування Ярмолинецький краєзнавчий музей.

Зараз культуру в Ярмолинцях уособлюють навчальні заклади селища, зокрема позашкільні, й Ярмолинецька районна централізована бібліотечна система, яка включає низку селищник і сільських бібліотечних закладів.

В Ярмолинцях функціонує недільна школа польської мови і культури імені Мавриція Гославського, де працюють вчителі, запрошені із Польщі за угодою, укладеною Міністерством освіти і науки України.

Істориком і краєзнавцем Ярмолинець є колишній журналіст місцевої районної газети «Вперед» Олександр Семенович Снігур.

Ярмолинецькі засоби масової інформації:

  • газета «Вперед» (тираж 2 747 примірників) — періодичне видання Ярмолинецької районної державної адміністрації та районної ради;
  • газета «Шкільний світ» (тираж 890 примірників) — періодичне видання Відділу освіти Ярмолинецької районної ради).

У Ярмолинцях створено умови для занять спортом — є стадіон і декілька спортивних і тренажерних залів, функціонує Ярмолинецька ДЮСШ.

У Ярмолинцях відбуваються культурні заходи, такі як День Міста, День Перемоги, День Молоді, День Незалежності, які святкуються на центральні площі міста. 30 квітня 2011 року у Районному Будинку Культури вперше пройшов конкурс краси "Міс Ярмолинці 2011".

Релігія, пам'ятки і пам'ятники

У Ярмолинцях є декілька храмів, що історично представляють православ'я та католицтво:

  • Свято-Троїцька церква (УПЦ МП) — є історико-архітектурною пам'яткою місцевого значення; власне збудований храм як Кляштор бернардинів 1761 року, але в 1832 році обернений на православну церкву;
  • парафія Преображення Господнього (УПЦ КП)[11] — вул. Чапаєва, 51;
  • костел св. Петра і Павла — також історико-архітектурна пам'ятка місцевого значення (вул. Чапаєва, 63); збудований у 1793—1862 роки.

Окрім двох вказаних культових споруд пам'яткою місцевого значення є мурований особняк графів Орловських (XIX століття).

У Ярмолинцях встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків, як за доби СРСР — погруддя Леніна та меморіал полеглих у ВВв радянських воїнів, так і за незалежності — погруддя Шевченка, пам'ятні знаки на честь 600-ліття Ярмолинців на центральному майдані та на вшанування Жертв Голодомору (пам'ятний хрест відкрито 21 листопада 2008 року у День пам'яті жертв голодоморів.

Персоналії

В Ярмолинцях народився лікар Адріан Баранецький (1828-1891).

В селищі народилися:

Гуцал Віктор Олександрович (29 грудня 1953 — 13 березня 2004) — український економіко-географ, краєзнавець, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Лис Петро Васильович (1930–1982) — доктор медичних наук, професор.

Ярмолине́цький райо́н — район у Хмельницькій області. Центр — смт Ярмолинці.

У районі 1 селищна і 29 сільських рад; 1 селище міського типу і 59 сіл.

Історія

28—29 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду через Кадиївку, Ярмолинці, Сутківці, Баранівку теперішнього Ярмолинецького району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.

Район утворений 7 березня 1923 року як Ермолинецький. Розташований у центральній частині Хмельницької області у верхів'ї річки Ушиця. Центром району Ярмолинці стали ще у 1923 році, а у селище міського типу перетворилися у 1958 році в результаті приєднання сіл Березівка, Буринці, Грабина.

Географія

Район займає вигідне географічне положення. Звідси продовжують свій біг головні автомобільні дороги і залізниці по Волино—Подільській височині на захід, південь і північ, по яких у давнину проходили важливі торгові шляхи, звідси прокладені туристичні траси на Волинь, Київ, Одесу, Буковину, Карпати та європейські країни.

Ярмолинецький район через територіально—адміністративні зміни остаточно утворився у 1956 році при об'єднанні Солобковецького, Михайлівського та Ярмолинецького районів.

Територія району представлена полого—хвилястою поверхнею сильно пересічене долинами невеликих рік, ярів, балок, улоговин. Клімат району помірно — континентальний. Середньорічна температура повітря становить +6, −6 °C о. Середня максимальна в літі температура коливається в межах 28—30 °C, мінімальна зимова — 31 °C. Середньомісячна кількість опадів коливається в межах 520 — 580 мм/рік. Серед ґрунтів поширеними є: темно-сірі, сірі лісові, що займають 51,2%, чорноземи типові, звичайні — 39,6%, лугові та дернові — 0,4%.

Гідрографія району представлена річками Ушиця, Вовк, які відносяться до басейну річки Дністер. Рослинність району представлена лісостеповою рослинністю, з переважанням дерев'янистих — трав'янистих асоціацій. Серед трав'янистих видів переважають: пирій повзучий, тонконіг звичайний, луговий, конюшина повзуча, подорожник, хвощ польовий, тимофіївка, лобода біла, осока. Серед дерев'янистих видів поширеними є дуб, граб, береза, вільха а також сосна, ялиця.